Смачна Гуцульщина - чим смакують у Карпатах?

Навіть якщо ви й не вважаєте себе гурманом, у подорожі необхідно чимось харчуватися. 
А чому б дегустацію нових, оригінальних місцевих страв не перетворити на справжню церемонію смаку? 
Дехто настільки захоплюється подібним проведенням часу, що навіть виникло поняття кулінарного, або гастрономічного туризму.  
Звісно, найкраще смакувати страви гуцульської кухні в автентичній обстановці – з видом на мальовничі гірські пейзажі. 
Але й удома можна спробувати відтворити справжній “смак Карпат”. Тому ми сьогодні розповімо вам 
про історію і традицій гуцульської кухні. 
Отож, вирушаємо в подорож смачною Гуцульщиною!

Основними харчовими продуктами гуцулів наприкінці ХІХ ст. були кукурудзяна крупа і борошно, картопля, молочні продукти, капуста, квасоля, горох, біб. Майже щодня використовувалося кукурудзяне борошно, з якого на воді варили кулешу у глиняних горщиках або у великих чавунних казанах, бануш на сметані, кашу на молоці і пекли коржі-малаї. З молока робили сири, бринзу, гуслянку. М’ясо їли зрідка, в залежності від достатку родини і певною мірою — від пори року: влітку переважало волове, восени бараняче, взимку свиняче. 
Сучасна гуцульська кухня успадкувала давні страви, поповнилася новими і стала різноманітнішою. Широко вживаними залишилися сири, бринза, бануш, кулеша, гуслянка. І мало що змінилося з давніх у способах їх приготування. Традиційним залишилося використання кукурудзяних крупи та борошна.

БАНОШ – ГУЦУЛА СТРАВА
Розповідають таку легенду: «Неподалік від Рахова жив собі ґазда, тримав отару овець, з чого й жив. Повсякдень харчувався овечим молоком, сиром, вурдою, бринзою, всім тим, що Бог давав на городі та в саду. Одного разу ґазда пішов на торговицю продавати овечу бринзу та вурду, там гуцули-ґазди з Рахівщини завжди закупляли борошно, оскільки в краї не росла пшениця. І тут один торговець, якого звали Банош, запропонував йому муку жовтого кольору, ґазда хоч і вагався, та все-таки придбав півкіло тої муки. Повернувшись додому, надумав на вихідні в дворі приготувати їжу на вогнищі. Наклав ватру, поклав казан і почав гадати, як приготувати щось з тієї жовтої муки, надумав, що можна спробувати на сметані, щоб було смачніше, з думкою, що сметана жовте борошно забарвить у білу кашу. Взяв сметану та насипав до казана, почекав, поки не почалося кипіння, після чого почав добавляти кукурудзяної муки, помали помішуючи на малому вогні. Після якоїсь там години зняв ту страву з вогню та поніс до хати. Наклав по мисках і почали пробувати: ґаздувська жона (файна гуцулка) поїла ту страву і запитує чоловіка: «З чого приготовелена ся страва?» Той відповів: «З жовтої муки, яку я придбав у Баноша на торговиці». Жона похвалила чоловіка та подякувала за дуже смачну страву».
Кажуть, що від тодішніх часів банош готують тільки чоловіки і тільки на Рахівщині!

ГУЦУЛЬСЬКІ ГОЛУБЦІ
Голубці гуцули готують переважно із кукурудзяної крупи. Зараз до них додають ще й рис. Раніше, коли ще не було рису, гуцули готували їх тільки із кукурудзяної крупи. Голубчик гуцульський має бути невеличкий, такий, як пальчик. Усередину обов’язково кладуть шкварок. Капуста на голубці має бути квашена. Крупа наполовину з рисом, гарний шкварок сала – ось вам і гуцульський голубчик. Шар голубців, а потім зверху шар сала.

КОЛОЧАВСЬКА РІПЛЯНКА
Про картоплю  гуцули казали: «другий хліб, якого ні молотити, ні до млина, а просто до горшка». З інших городніх культур (моркви, буряка) варили страви, або використовували їх як приправу (петрушку, цибулю, часник тощо). Традиційну закарпатську страву з картоплі – ріплянку теж споконвіку верховинці вважали другим хлібом. Її щодня подавали до столу, брали з собою в далеку дорогу. На честь ріплянки у закарпатській Колочаві навіть створили фестиваль. Тут охочі куштують головну страву дня – ріплянку по-колочавськи: з грибами, сметаною, шкварками, бринзою, вурдою. Свято ріплянки супроводжується народними гуляннями і театралізованими дійствами. А ось у Лазещині (а раніше – в Діловому) теж існує 
подібний фестиваль, що називається “Гуцульська ріпа”, де частують ріпою (картоплею): і смаженою, і пареною, і вареною, і товченою, і меленою. 
Різноманітні страви пропонують з ріпи-картоплі –  у вигляді палюшків, тертих пляцків (дерунів) вареників, адже гуцули вигадливі і зможуть здивувати великим вибором страв з картоплі. Бараболя, боришка, бурка, ганда бурка, мандибурка, ріпа – це все гуцульські назви “другого хліба”.

ЧОМУ БРИНДЗЯ – ЦЕ НЕ БРИНЗА
Один із найулюбленіших продуктів гуцульської кухні – це бринза (бриндза), або “бриндзя”, як лагідно називають її самі гуцули. Бринза — особливий сорт сиру з овечого молока, який готують на полонинах; він не має нічого спільного з тим продуктом, який продають у магазинах з написом “бринза” на етикетці. Проціджене овече молоко заквашують спеціальною закваскою з молока, звурдженого в шлунку ягняти, 
яке ще не паслося. Чани з молоком ставлять поруч із ватрою та помішують, поки не почнуть з’являтися згустки сиру, які в чані руками зліплюють у більші грудки. Ці грудки сиру потім підвішують у теплому місці чи просто розкладають на сонці. Так виходить “напівфабрикат” бринзи — будз. Після тижневого вигрівання будз перетирають з сіллю і маслом — так отримують бринзу.

ГРИБ ПРАВДИВИЙ
«Щіряк», «біляк», «баба», «війт», «гриб правдивий» – все це різні назви одного гриба. Це білий гриб – ще один смачний інгредієнт гуцульської кухні.

СМАЧНО ТА ЗДОРОВО!
Національна гуцульська кухня, перш за все, екологічно чиста. В цьому краї не підживлюють хімічними добривами ні трави, ні городину, ні садовину. 
Використовують лише органічні добрива. Тому й всі молочні та м’ясні продукти, фрукти і овочі не мають жодних штучних чи хімічних домішок, а 
страви смачні і здорові. Особливо туристи полюбляють страви, приготовлені в автентичній хаті самими господарями. Звісно, що просто неможливо 
охопити в одному пості все багатство “гуцульської смакоти”, бо у Карпатах варто скуштувати і росівницю — (відвар з буженини та січеної квашеної 
капусти підбитий кукурудзяною крупою), і кулешу (кукурудзяну кашу, зварена на воді, яку подають з бринзою або топленими шкварками), книші 
(булочки, начинені вареною картоплею або бринзою), пироги (вареники з начинкою), білі гриби в сметані або мариновані, засолені грузді. 
До гуцульської кухні також належать: гуслянка (кисломолочний продукт), вурда (різновид овечого сиру), шупеня (страва з квасолі).

СМАЧНОГО!

Джерела: http://blog.karpaty.info/